Интервью с лидером фанатов Оболони

Сегодня вы узнаете о фанатах одного из столичных футбольных клубов. Мы пообщались с заводящим фанатов фк Оболони. В этом интервью он расскажет нам о том как зарождалось фанатское движение фк Оболони, отношения с другими фанатами и многое другое.

Розкажіть  про себе. Чим ви займаєтесь  буденному житті?

Навчаюсь заочно в Торгівельно-економічному університеті. Працюю в готельній сфері. Більшість вільного часу приділяю заняттю спортом і супорту.

Як давно сформувався ваш рух? Розкажіть про історію його створення.

Фанатський рух Оболоні сформувався років 7-8 тому. На жаль, ті «золоті часи» фанатизму я не застав. Сам клуб створювався на базі спортивної школи «Зміна». З тих пір змінював назву і зберігся, як «Оболонь». Ну а згодом вплинули тенденції і почав зароджуватися фанатський рух. На початку це була саме та «романтика» фанатизму. Алкобаси на виїзд, CWT і криво мальовані від руки банери. Так само, як і команда, рух розвивався з часом. Найбільшого розвитку фанатизму, на даний момент, рух набув під час виступу Оболоні в Прем’єр — Лізі.

 Чи сильно змінився ваш рух після розформування клубу? Розкажіть будь ласка детальніше про цю історію.

В 2012 році почалися проблеми в клубі. Гравцям не виплачували зарплату і , само собою, це позначилося на якості гри команди загалом. Основні гравці йшли в інші клуби. Справа в тому, що основне спонсорство клуб отримував від ПАТ «Оболонь»(Слободян). А розподілом коштів займалась гнила людина на прізвище Алімов. Куди гроші йшли, відомо тільки йому. Але точно не на потреби клубу. Згодом ця справа набула розголосу. Фанати вимагали відсторонення Алімова від справ клубу. І пан Слободян поставив його перед фактом, що якщо ситуація не зміниться —  він припинить спонсорство. Ситуація,як усі бачили, не змінилась. Клуб Оболонь був розформований. Буквально за невеликий проміжок часу з»явився новий клуб з юридичною назвою «Оболонь-Бровар». Приставку «Бровар» ніхто не сприймає і зараз, і взагалі на неї плюється, але змінити поки що нічого не можуть, так як організація з назвою «Футбольний клуб «Оболонь» ще існує.
Після розформування клубу рух змінився майже на 95%. Насправді зміна руху (а точніше, певні люди просто пішли з сектору і забили на супорт) почалася ще раніше, до Євро2012. На те були і свої обставини, про які я промовчу.

Якими були ваші стосунки з фанатами інших клубів до та після оголошення перемир’я?

Про історію стосунків за всю історію руху,я думаю, говорити нецікаво. Просто після розформування клубу усі подумали, що Оболонь, а тим більше рух, вже не відновиться. Тому по приїзду в деякі міста і спілкуванні з кузьмою, чи фанатами виникають тупі питання «А Оболонь ещё существует??». Такі питання іноді виникали навіть у колег по цеху з Київського Динамо. Але пройшов сезон і питань почали ставити менше. Що ж до стосунків-то вони абсолютно звичайні. До перемир’я — їдеш на виїзд, готуєшся, бережеш банери, рози, береш з собою капу. Ну все так, як і завжди. Дружні відносини маємо з хлопцями з Чернігівської «Десни». З деякими командами нейтралітет. З фанатами «Арсеналу»- ворожнечу. Почалося перемир’я — нейтралітет з усіма. Рухи намагаються підтримувати один одного. Ворожнечі не може бути. Ворог зараз один.

 Чи брали ваші хлопці участь у подіях на Майдані? Можливо зараз хтось з руху бере участь у АТО.

Певна частина людей брали активну участь у подіях Майдану. Починаючи від Банкової 1 грудня і закінчуючи подіями кінця лютого. Слава Богу, усі залишилися живі і здорові. Один наш хлопець нещодавно повернувся з зони АТО. Також там перебуває декілька чоловік з минулого Оболонського руху. Їм намагаємося допомагати. Збираємо волонтерську допомогу і тому подібне.

Не дивлячись на кількість, рівень підтримки дуже гарний.  Мабуть важко гарно організовувати сектор?

Завжди хочеться, щоб підтримка на кожному матчі була кращою і кращою. Зараз на секторі близько 25-30 чоловік. Організувати сектор не важко. Набагато важче донести в голову кожному з 30-ти, що окрім нас, активних фанатів, цей клуб більше нікому не потрібен (ну, можливо, ще президенту клубу). З кожною грою намагаємось ставати краще. Оновлюємо банерну лінію, малюємо текстівки, намагаємось використовувати піро, катаємо виїзда.

 У вас є можливість звернутись до російських фанатів,можете сказати декілька слів.

Насправді не хотілося б говорити нічого поганого. Просто нагадаю їм, що коли відбувалась «Манежка», двіжі з України руками і ногами підтримували своїх східних колег. У вас були проблеми і ми вас підтримали. Зараз же існують лише одиничні випадки підтримки України двіжами з Росії. Як швидко все забувається.

Як вам гра вашої команди у чемпіонаті?

Не скажу, що ми задоволені грою на сто відсотків. У минулому сезоні те, що команда не потрапила в Першу Лігу, пояснили браком досвіду. Склад дійсно був молодий і не награний. У цьому сезоні справи поки що ідуть не найкращим чином, але будемо сподіватися на краще. В будь-якому випадку рівень підтримки клубу не зміниться.

Чи спілкуються фанати Оболоні з гравцями клубу?

З гравцями періодично спілкуємось. Частина з них живе в готелі прямо на території Оболонь-Арени. Іноді намагаємось організовувати зустрічі фанатів з футболістами і тренерським штабом.

Розкажіть про виїзд, який запам’ятався вам найбільше?

Особисто для мене, найбільше запам’ятався виїзд у Свердловськ минулого сезону. Це була остання гра перед перервою. Грали 30 листопада. На вулиці мороз -15. Їхати туди приблизно 900км. Поїхало всього 4 Оболонських носи. За класикою вписувалися в потяг, 3 полиці, непривітний ранок в Луганську. Добралися попутками до Свердловська (там до кордону з «братами» до плюнути можна) і майже під свисток були на стадіоні. Шизою не похвалюся, бо в 4 горлянки на морозі -15 заряджати настрою особливо нема. Команда зіграла в нічию. Віддали нам пару футболок. Почали думати, як добиратися назад. Вже вечір. Грошей по мінімуму, ще й попутки до Луганська просто не зупиняються. Перспектива залишатися в Свердловську радувала мало. Врешті-решт стрибнули на якийсь бас і прибігли на вокзал за 10 хвилин до останнього потяга на Київ. На вокзалі дізналися про розгін студентів на Майдані і про загальний збір 1 грудня. Тому у столицю хотілося потрапити якнайшвидше. Знову ж вписуємося в потяг, треті полиці, тамбури і ми на місці. Швидко додому, скинути речі і туди, на Банкову.

Розкажіть про найкращий, на вашу думку, перф організований вашим рухом.

Якщо брати недалекий час, то сподобалась наша підтримка під час кубкової гри з Шахтарем. Яскрава банерна лінія, використання касової стрічки, конфетті, піро в кінці матчу. Команда, хоч і програла, але порадувала.

І на кінець, хотілося б почути декілька слів для наших читачів.

Усім мирного неба над головою і золотих сезонів за свій клуб. Вболівайте активно, або ідіть нахєр!


От имени администраторов, благодарим за хорошее интервью и приглашаем всех желающих посетить хотя бы одну домашнею игру Оболони.

Добавить комментарий

Расскажи друзьям
Translate »
error: Использовать материалы можно только с разрешения администрация